Кращі відповіді, ширше мислення: користь ChatGPT і навчання критичного мислення

Що відбувається, коли студенти використовують ChatGPT для виконання практичного завдання? Чи доводиться жертвувати оригінальністю заради підвищення якості?

Новий експеримент дослідників Університету Бокконі у співпраці з OpenAI Economic Research виявив різні, але взаємодоповнювальні ефекти від доступу до ChatGPT і навчання критичного мислення. Доступ до ChatGPT підвищив якість і зв’язність студентських робіт, а вправа на причинно-наслідкове міркування — одну з форм критичного мислення — допомогла студентам генерувати більше унікальних ідей. Студенти, які отримали і доступ до ChatGPT, і навчання, продемонстрували обидва ефекти.

Результати також підкреслюють важливість комплексного підходу до оцінювання прогресу студентів. Оскільки завдяки ШІ студентам легше створювати добре опрацьовані відповіді, завдання, можливо, доведеться адаптувати, щоб оцінювати й інші бажані якості, як-от оригінальність. 

Під час експерименту понад 1 000 студентів першого курсу бакалаврату Університету Бокконі працювали над реальним бізнес-кейсом: розробляли маркетингові рекомендації для університетської крамниці сувенірної продукції.

Студентів випадковим чином розподілили за навчальними групами на чотири категорії: з доступом до ChatGPT (GPT‑4o), із навчанням причинно-наслідкового міркування, з обома можливостями або без жодної з них. Причинно-наслідкове міркування — це особлива форма критичного мислення, що передбачає встановлення зв’язку між причиною та наслідком і пояснення того, чому певне рішення може спрацювати або ні. Навчання не стосувалося ШІ: студенти опановували принципи причинно-наслідкового міркування за допомогою вправи, яка включала гру, приклади, запитання та зворотний зв’язок. 

Роботи студентів оцінювали підготовлені фахівці за п’ятибальною шкалою з визначеними критеріями. Окремо дослідники застосували автоматизований аналіз тексту, щоб визначити кількість і різноманітність ідей у кожній роботі, ознаки причинно-наслідкового міркування та подібність до робіт трьох експертів. 

Студенти з доступом до ChatGPT отримали майже на цілий бал більше за п’ятибальною шкалою. Їхні відповіді містили більше ідей, мали чіткішу логіку й були більше схожі на рекомендації експертів. Інакше кажучи, ШІ допоміг новачкам створювати роботи, що виглядали професійніше. Важливо, що студенти не просто передоручали свої завдання ChatGPT. Вони й надалі мали вирішувати, про що запитувати, оцінювати відповіді та вибирати, що включити до остаточної роботи. 

Вправа на критичне мислення дала несподіваніший результат. Студенти, які виконали вправу, чіткіше пояснювали, чому їхні ідеї можуть спрацювати й за яких умов зазнати невдачі, але не отримали вищих балів за критеріями оцінювання. Адже ті враховували лише те, наскільки добре рекомендації відповідали двом стандартним маркетинговим цілям: підвищити впізнаваність університетської крамниці та попит на її товари.

Аналіз тексту виявив ще одну перевагу, якої не враховували критерії оцінювання. Загалом студенти, які виконали вправу, запропонували ширший спектр ідей, що помітніше відрізнялися від ідей однокурсників. Це важливо, адже традиційні критерії, подібні до тих, за якими оцінювали студентів у цьому експерименті, можуть винагороджувати чітку й добре структуровану відповідь, але не враховувати, чи запропонував студент ідею, якої не було ні в кого іншого.

Дискусію про освіту легко звести до вибору: студенти мають учитися мислити самостійно чи користуватися ШІ.

Цей експеримент показує, що обидві навички цінні, але кожна по-своєму. Доступ до ШІ допоміг студентам створювати краще опрацьовані, багатші на ідеї та логічно зв’язніші відповіді. Навчання критичного мислення спонукало їх розробляти ширший спектр оригінальних ідей, ставити під сумнів припущення та пояснювати, чому їхні ідеї мають спрацювати.

Разом вони доповнюють одне одного. 

Студенти, які отримали і доступ до ChatGPT, і вправу на критичне мислення, скористалися перевагами обох. За різноманітністю їхні ідеї не поступалися ідеям студентів, які виконували лише вправу. Їхні оцінки за критеріями та кількість ідей були подібними до результатів студентів, які мали лише доступ до ChatGPT. Їхні роботи також відзначалися міцнішою логічною зв’язністю та містили більше ознак пошуку пояснень і критичного перегляду припущень. Загалом ця група продемонструвала покращення за найширшим спектром показників. 

Завдяки рандомізованому дизайну експерименту дослідники змогли докладно вивчити різні чинники, відокремивши ефекти доступу до ChatGPT і вправи на критичне мислення від ефекту їх поєднання. Завдяки цьому експеримент став особливо корисним внеском у дедалі більший масив досліджень про вплив ШІ на студентів і про те, як найкраще організовувати та підтримувати їхнє навчання. 

Розбіжність між впливом вправи на студентів і тим, що зафіксували традиційні критерії оцінювання, вказує на ширший виклик для закладів освіти. 

Якщо ШІ допомагає студентам створювати добре опрацьовані роботи експертного рівня, то сама лише остаточна відповідь дає менше інформації про те, що студент насправді розуміє. 

Чимало освітян уже намагаються осмислити, як саме мають змінитися завдання й оцінювання. Це продовжує багаторічну тенденцію спільного розвитку технологій та освіти заради формування навичок, потрібних студентам у сучасному суспільстві.

Ці результати підкреслюють важливість винагороджувати студентів за роботи, що демонструють оригінальність, міркування та розгляд кількох підходів, а не лише за найбільш стандартні чи добре опрацьовані відповіді. 

Головний висновок: ШІ допоміг студентам покращити відповіді. Навчання критичного мислення допомогло їм розширити спектр ідей. Разом вони відіграють взаємодоповнювальні ролі в підготовці студентів до майбутнього.