Greptile: пошук помилок за межами перевірки коду з GPT‑6 Astra

Greptile⁠(відкривається у новому вікні) створює ШІ-агентів, які перевіряють і тестують зміни в коді, враховуючи весь контекст кодової бази. «Ми працюємо над тим, щоб у програмному забезпеченні в усьому світі було менше помилок і воно стало надійнішим», — каже співзасновник і генеральний директор Дакш Ґупта.

На думку Дакша, для цього потрібно не лише читати код застосунку, а й перевіряти його поведінку. Можливості керування комп’ютером у GPT‑6 Astra дають Greptile змогу автоматизувати тестування в масштабі.

Перевірка pull request передбачає з’ясування того, чи код логічно правильний, чи виконує задумане розробником, чи є безпечним і чи не порушує роботу наявних функцій. Для деяких із цих перевірок потрібно запустити застосунок, адже самого лише читання коду може бути недостатньо, щоб виявити проблему.

Дакш наводить приклад кнопки, яка зникає під час перегляду сайту на iPhone. З GPT‑6 Astra Greptile може запустити сервер розробки для pull request, змінити розмір області перегляду браузера до розміру екрана iPhone та імітувати дії користувача в застосунку. Завдяки розумінню візуальної інформації модель може проаналізувати екран і виявити приховану кнопку.

«Залучати компанію з тестування для перевірки всіх змін — просто непрактично: це надто повільно, з огляду на те, як швидко ми можемо випускати код із цими моделями», — каже він. З GPT‑6 Astra Greptile може автоматизувати таке тестування застосунків у масштабі.

За словами Дакша, потужніші моделі також полегшують зловмисникам використання вразливостей застосунків. Це ставить під загрозу навіть ті компанії, які раніше не були типовими цілями атак.

«Ми хочемо, щоб навіть стартап міг легко захистити свої системи», — каже Дакш. «З Daybreak ми можемо робити це дуже безпечно й забезпечувати наших клієнтів досконалішими механізмами захисту, ніж засоби атаки, якими володіють зловмисники».

База знань Greptile індексує кодову базу компанії та описує її роботу у формі, зрозумілій людям і агентам. Компанія надає Codex доступ до цієї документації через сервер протоколу контексту моделі (MCP).

Це дає Codex змогу писати код відповідно до наявних у клієнта шаблонів. За словами Дакша, тисячі клієнтів уже підключили Codex до бази знань Greptile.

Щоб оцінити ефект, команда відстежує, як часто доводиться скасовувати зміни коду, згенеровані ШІ. «Коли ми надаємо агентам контекст, зміни скасовують рідше, а клієнти заощаджують час і ресурси на інференс», — каже Дакш. Заощаджені ресурси клієнти можуть спрямувати на нові завдання, а не на переробку тих самих змін.

Greptile також використовує Codex для створення власного програмного забезпечення й агентів. «Ми дуже активно користуємося Codex», — каже Дакш. «Ми надзвичайно широко застосовуємо його в усіх напрямах роботи, особливо в розробці».

Як пояснює Дакш, єдине, що справді стримує Greptile, — це швидкість, із якою команда може перетворювати ідеї на робоче програмне забезпечення. За його словами, інтелектуальних можливостей моделей уже достатньо для багатьох завдань, тому він бачить в Ultrafast спосіб прискорити розробку.

Його довгострокова мета — зробити внесення змін і випуск критично важливого корпоративного ПЗ такими ж простими, як випуск невеликого власного проєкту. OpenAI допомагає Greptile створювати необхідні для цього засоби перевірки.