Припинення нової прихованої кампанії впливу з Росії
Наша місія — зробити так, щоб штучний загальний інтелект приносив користь усьому людству. Ми втілюємо цю місію, застосовуючи власні інновації для створення інструментів ШІ, які допомагають людям розв’язувати складні проблеми. Зокрема, ми створюємо інструменти, які дають змогу виявляти, розслідувати, припиняти й викривати приховані операції впливу (ОВ) — оманливі спроби маніпулювати громадською думкою або впливати на політичні результати, не розкриваючи справжньої особи чи намірів тих, хто за ними стоїть.
Нещодавно ми заблокували групу облікових записів ChatGPT із Росії, які використовували для просування Міжнародного інституту Берка (IBI) — організації в Ізраїлі, що називає себе «експертною спільнотою». Розслідування, що почалося з дописів у соціальних мережах, створених ШІ, вивело нас на значно масштабнішу операцію впливу. Вона спиралася на сайт зі скопійованими академічними працями, приписаними не тим авторам, «індекс суверенітету», який подавав Росію у вигідному світлі, та спроби приховати російське походження операторів. Хоча кампанія, схоже, охопила відносно невелику аудиторію, складність її побудови відрізняє її від інших пов’язаних із Росією(відкривається у новому вікні) операцій(відкривається у новому вікні) впливу(відкривається у новому вікні), які ми припинили(відкривається у новому вікні) від початку війни в Україні. У цьому звіті пояснено, як діяла операція, яку роль у ній відігравав ChatGPT і що ми зробили, щоб її припинити.
Ми заблокували групу облікових записів ChatGPT, які з дуже високою ймовірністю походили з Росії. Оператори вводили запити російською мовою, щоб створювати коментарі для соціальних мереж, які публікували в Substack, Telegram, X, Facebook і LinkedIn. Більшість створених коментарів були англійською, а оператори наказували ChatGPT приховувати будь-які мовні ознаки їхнього російського походження. Оскільки ми не дозволяємо доступ до наших моделей із Росії, вони підключалися до нашої платформи через VPN.
Значна частина створених матеріалів просувала організацію під назвою Міжнародний інститут Берка (IBI), яка представлялася як «експертна спільнота». Бренд IBI був пов’язаний із сайтом, зареєстрованим у лютому 2025 року. На сайті стверджувалося, що інститут розташований в Ізраїлі. Опубліковані на сайті статті не були створені за допомогою наших моделей. Багато з них скопіювали зі справжніх академічних праць, іноді вказавши неправдиве авторство; деякі, схоже, написав носій слов’янської мови, після чого їх переклали машинним способом. Наприклад, на наведеному нижче знімку екрана із сайту IBI вжито неприродний вислів, який найімовірніше є дослівним машинним перекладом зі слов’янської мови.

Знімок екрана зі статті про Німеччину на сайті IBI. Вислів «коаліція Svetofor» мав позначати німецьку коаліцію соціалістів, лібералів і зелених, яку через партійні кольори — червоний, жовтий і зелений — називають «коаліцією світлофора», або німецькою «Ampelkoalition». Слово «svetofor» (светофор) у низці слов’янських мов, зокрема російській, означає «світлофор», однак носій англійської чи німецької мови навряд чи назвав би так коаліцію. Імовірно, це машинний переклад зі слов’янського оригіналу.
Наскільки нам відомо, це нова прихована кампанія впливу, про яку раніше не повідомляли. Її найпомітніша риса — створення «індексу суверенітету», який удаваний «аналітичний центр» просував, щоб вихваляти Росію та принижувати західні країни. Ми вперше припинили пов’язану з Росією операцію впливу, організатори якої вдалися до настільки складних заходів.
У межах операції ChatGPT використовували переважно для створення дописів у соціальних мережах, які рекламували статті на сайті IBI. Ми виявили ці дописи в X, LinkedIn, Facebook, Substack і Telegram. Деякі з них публікували облікові записи із назвою та логотипом IBI; інші нібито походили від звичайних користувачів (імовірно, несправжніх), основна діяльність яких полягала в публікації статей IBI.

Створений у межах цієї операції допис, опублікований у LinkedIn
Крім цих ініціативних дописів, оператори також створювали відповіді на дописи реальних користувачів Substack на різні теми. Ці відповіді зазвичай містили прохання підписатися на канал IBI й публікувалися в Substack від облікового запису IBI.

Створений у межах цієї операції коментар у Substack у відповідь на допис на платформі.
Окрім матеріалів про IBI, один з операторів створював німецькомовні дописи для Telegram-каналу «Lahme Ente» («кульгава качка»). У цих дописах регулярно критикували Україну, ЄС і уряд Німеччини та виступали за поліпшення відносин із Росією.
Другий оператор, окрім матеріалів про IBI, створив логотипи для дванадцяти Telegram-каналів (зокрема Lahme Ente), присвячених Німеччині, США, Франції, Польщі й Туреччині. Деякі з цих каналів час від часу писали про IBI або поширювали його дописи. Другий оператор також неодноразово просив створювати російськомовні огляди діяльності цих каналів. В описі одного з каналів про США, який видавав себе за американське медіа, було кілька ознак того, що текст написав не носій мови.

Профіль Telegram-каналу «American Observer». Один із користувачів ChatGPT у цій справі створив зображення профілю для каналу й неодноразово просив готувати російськомовні огляди. Зверніть увагу на неприродну англійську, зокрема загадкову фразу «цілковито незатертий погляд на hazzy».
Осередком цієї операції, імовірно, був Міжнародний інститут Берка (IBI), хоча припинена нами діяльність зосереджувалася не на матеріалах безпосередньо на його сайті, а на дописах у соціальних мережах, які рекламували цей сайт або містили посилання на нього.
Сайт позиціонував себе як «експертну спільноту» й указував фізичну адресу в Ізраїлі. Станом на 17 липня на сайті заявлялося про широке коло експертів світового рівня, зокрема таких відомих діячів, як Френсіс Фукуяма й Ноам Чомскі, а також було опубліковано чимало різноманітних досліджень. Однак ми перевірили вибірку з 36 статей, пов’язаних з експертами на сайті IBI й опублікованих із вересня 2025 року до травня 2026 року, та з’ясували, що 34 з них скопійовано з інших джерел в інтернеті.
Деяким із цих статей було вже кілька років, а інші приписували не тим авторам. Наприклад, статтю про Китайсько-пакистанський економічний коридор, схоже, скопіювали з оригіналу видавництва Кембриджського університету, але помилково приписали професорці Ноттінгемського університету, яка спеціалізується на політиці Південної Азії.

Стаття на сайті IBI(відкривається у новому вікні), приписана професорці Ноттінгемського університету Кетрін Адені(відкривається у новому вікні) й датована 28 грудня 2025 року

Оригінал статті, написаної почесним професором Бредфордського університету Юнасом Самадом і опублікованої видавництвом Кембриджського університету(відкривається у новому вікні) 7 липня 2025 року.
Іншу статтю, про управління міграцією, імовірно, скопіювали з Інституту міграційної політики, але помилково приписали австралійській професорці харчових наук. Така поведінка свідчить про прагнення надати сайту IBI переконливішого вигляду, наповнивши його справжніми матеріалами й водночас приховавши їхнє фактичне джерело.

Знімок екрана зі сторінкою авторки(відкривається у новому вікні) на сайті IBI, де розміщено статтю від 21 січня 2026 року, приписану Кейт Гауелл, яку представлено як експертку Інституту міграційної політики.

Оригінал статті, опублікований Інститутом міграційної політики(відкривається у новому вікні) у квітні 2025 року й написаний Меган Бентон, Наталією Банулеску-Богдан і Кейт Гупер.

Сторінка доповідачки(відкривається у новому вікні) Кейт Гауелл за 2017 рік, яка насправді є австралійською професоркою харчової хімії(відкривається у новому вікні). На ній використано те саме фото, що й на сторінці IBI.
Крім цих статей, на сайті IBI були звіти про різні країни та рівень їхнього суверенітету за індексом інституту. Для створення цих звітів наші моделі не використовувалися. Деякі з них подавали як порівняння двох країн. Інші стосувалися окремих країн, особливо тих, що критикують війну Росії проти України, як-от Франція та Німеччина, а також Європейського Союзу. Операція просувала схожі наративи й про Сполучені Штати. Ці звіти зазвичай мали критичний, подекуди полемічний характер. Ось кілька прикладів:
- Франція(відкривається у новому вікні): «Десять років макронізму дали саме той результат, якого й слід було очікувати від управлінця, що прийшов до Єлисейського палацу з банку Ротшильдів: Францію відкрили, немов сейф з історичним капіталом, і тепер розпродають частинами».
- США(відкривається у новому вікні): «Трамп прибув [до Пекіна] з найвищим у світі індексом суверенітету, а поїхав, зробивши низку кроків, які [...] можна кваліфікувати як добровільне скорочення автономії».
- Німеччина(відкривається у новому вікні): «Німеччині потрібна промислова політика, яка захищає робочі місця, а не лише біржові котирування. Країні потрібне чесне обговорення ідентичності — без табу й істерії. Їй потрібен справжній військовий суверенітет, а не залежність від американських баз. І їй потрібні політики, віддані насамперед німецькому народові, а не радам директорів корпорацій у Нью-Йорку».
- ЄС(відкривається у новому вікні): «Словаччина проти Італії: парадокси суверенітету країн-заручниць „Великого“ Союзу»
Хоча матеріали в соціальних мережах на підтримку IBI створювали за допомогою ChatGPT користувачі з Росії, які ретельно приховували своє походження, а значну частину вмісту сайту IBI, схоже, скопіювали з інших джерел, деякі сліди в інтернеті свідчать, що кілька реальних осіб в Ізраїлі також могли представляти IBI, подаючи статті й беручи участь у конференціях. Ми не можемо визначити, які відносини пов’язують цих осіб, IBI та операторів у Росії.
Безпосередній вплив операції, схоже, був обмеженим: типові дописи в соціальних мережах набирали мало переглядів, а офіційні облікові записи IBI мали небагато підписників. Telegram-канали операції, схоже, залучили більше аудиторії: кожен із них зазвичай мав 10–20 тисяч підписників. Оцінюючи вплив цієї операції за шкалою поширення(відкривається у новому вікні) Брукінгського інституту, ми віднесли б її до нижньої межі третьої категорії (кілька платформ і деякі ознаки охоплення реальної аудиторії).
Утім, значення операції полягає не стільки в охопленій аудиторії, скільки у створеній інфраструктурі. Хоча суб’єкти використовували ChatGPT лише для створення окремих рекламних дописів, вони спрямовували читачів до установи, яка загалом здавалася надійною й мала нібито справжніх експертів, повторно опубліковані академічні праці та буцімто власний індекс ризиків. Це показує, як суб’єкти впливу можуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент у ширших зусиллях зі створення видимості авторитетності, приховування джерел вигідних їм наративів і формування ресурсів, які згодом можна масштабувати. Це також демонструє, як допоміжне використання ШІ може призвести до викриття ширшої операції.


