Boston Children’s застосовує ШІ для нових діагнозів

Boston Children’s Hospital не впроваджувала штучний інтелект лише заради експериментів із новою технологією. Лікарня вбудувала ШІ в усю організацію як ключову частину своєї клінічної та операційної інфраструктури, щоб покращити надання допомоги дітям-пацієнтам, особливо тим, хто має складні й рідкісні захворювання. Інтегрувавши ШІ в щоденні робочі процеси, команда знизила операційні витрати, покращила доступ до допомоги й допомогла діагностувати понад 40 рідкісних захворювань, які раніше лишалися нерозпізнаними.

Boston Children’s Hospital — одна з найбільших педіатричних установ у світі, яка веде пацієнтів у понад 40 напрямках і реєструє майже 1 мільйон амбулаторних візитів щороку.

Як і безліч інших систем охорони здоров’я, вона працює в умовах жорстких фінансових обмежень, водночас долаючи зростання адміністративного навантаження. Команди з ланцюга постачання, білінгу й операцій опрацьовують великі обсяги повторюваних завдань — від обробки рахунків до координації розкладів. Ці процеси необхідні, але потребують багато часу й відволікають персонал від роботи з більшою цінністю.

Водночас клініцисти стикаються з іншим типом обмежень. Випадки рідкісних хвороб часто пов’язані з фрагментованими генетичними даними, неповними клінічними історіями та величезним масивом медичної літератури. Навіть у провідній дослідницькій установі лікарі не можуть зібрати всю потрібну інформацію достатньо швидко, щоб поставити кожен діагноз.

«Проблема не в зусиллях», — каже Джон Браунштейн, директор з інновацій Boston Children’s. «Проблема в когнітивних межах людини».

Boston Children’s почала з окремих сценаріїв використання ШІ, зокрема інструментів для документації та перекладу. Але вже ці ранні зусилля швидко показали межі фрагментованого підходу.

«Не можна просто покладатися на точкові рішення», — каже Браунштейн.

Лікарня перейшла до створення того, що Браунштейн називає корпоративним шаром ШІ: захищеного внутрішнього середовища ChatGPT, яке використовують дослідницькі, клінічні та адміністративні команди. Замість розглядати ШІ як набір інструментів, організація створила спільну основу, де нові можливості можна швидко розробляти й розгортати.

Ця система дає командам змогу працювати з ШІ у спосіб, безпосередньо пов’язаний із їхніми ролями — чи то доступ до внутрішніх даних, збір медичної літератури, чи оптимізація робочих процесів. Структури врядування створювалися паралельно з технологією, щоб забезпечити безпеку, моніторинг і послідовне оцінювання.

Цей перехід змінив темп інновацій. Інструменти, які раніше потребували тривалих циклів розробки, тепер можна розгортати за лічені дні, що дає організації змогу швидко реагувати як на операційні вимоги, так і на клінічні потреби.

Сьогодні понад третина працівників використовує ШІ у щоденній роботі — у клінічних, дослідницьких і адміністративних завданнях.

Boston Children’s спершу зосередилася на напрямах, де ШІ міг дати вимірюваний операційний ефект. В операціях ланцюга постачання ШІ тепер керує прийманням рахунків, маршрутизацією та відповідями.

Паралельно лікарня застосувала ШІ до планування хірургічних операцій. Аналізуючи клінічні нотатки й оцінюючи тяжкість стану пацієнтів, система покращує розподіл часу в операційних. Це дає змогу планувати розклади завчасніше, підвищувати використання ресурсів і допомагати більшій кількості пацієнтів швидше отримувати потрібну допомогу.

Крім того, лікарі використовують ШІ для підтримки ухвалення рішень і збору складної клінічної інформації. Дослідники застосовують його для аналізу даних і формування когорт. Адміністративні команди покладаються на нього для підготовки документів, кодування та вдосконалення робочих процесів.

Організація напряму пов’язує ці зміни з вимірюваними результатами. У рамках понад 50 автоматизацій Boston Children’s заощадила близько 60 000 годин, що еквівалентно більш ніж 7 мільйонам доларів США перерозподіленої праці.

Організація зосередилася на тому, щоб зробити ШІ доречним для щоденної роботи, а не запроваджувати його як окрему ініціативу.

«Ключ тут — зустрічати людей там, де вони є», — каже Браунштейн.

Поряд з операційними покращеннями Boston Children’s інвестувала в ШІ для клінічних відкриттів. Лікарня розробила те, що вона описує як «колегу-генетика», чия ціль — інтеграція генетичних даних, фенотипної інформації та світової медичної літератури.

Ця система розв’язує один із найскладніших викликів у медицині: діагностування рідкісних хвороб, які роками не піддавалися виявленню.

У результаті цієї роботи на сьогодні поставлено понад 40 діагнозів, які раніше вважалися неможливими. Ця робота також привела до виявлення нових генних мішеней і потенційних терапевтичних шляхів.

«Ми поєднуємо генетичну інформацію, фенотипну інформацію, відомості з літератури та міркування ШІ, щоб надавати діагнози родинам, які колись залишалися без жодних відповідей», — каже Браунштейн.

Для пацієнтів і родин цей вплив є негайним і відчутним. Випадки, які колись залишалися нерозв’язаними, тепер дають відповіді, а інколи — нові напрями лікування.

«Раніше це було немислимо, а тепер дає надію стільком родинам», — каже Браунштейн.

Наступний етап стратегії ШІ Boston Children’s зосереджений на глибшій інтеграції та ширшому впровадженні. Керівництво бачить значні можливості для розширення як використання, так і впливу.

Лікарня працює над тим, щоб повніше вбудувати ШІ в систему ухвалення клінічних рішень, поширити інструменти на різні напрямки й продовжувати вдосконалювати моделі у співпраці з OpenAI.

З часом очікується, що ШІ стане ключовим компонентом медичної практики.

«Хіба можна не хотіти мати поруч неймовірно підготовленого лікаря з усіма медичними знаннями світу?», — сказав Браунштейн.

У Boston Children’s ШІ стає частиною інфраструктури, що підтримує надання допомоги, дослідження й відкриття, переосмислюючи можливе як для клініцистів, так і для пацієнтів.